Студенти Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, що є учасником Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP, зініціювали серію інтерв’ю із успішними випускниками ІМВ про доброчесність, успіх та те, як чесно досягти професійних здобутків.

Третьою своїми думками та досвідом поділилась Катерина Шинкарук, Політичний аналітик, Посольство США в Україні; Старший викладач, к.п.н., Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Оригінал тут https://www.facebook.com/saiup.iir/posts/227038661228050

Інтерв‘ю з Катериною Шинкарук

–  Чи вважаєте Ви, що дотримання принципів доброчесності у навчанні (під доброчесністю маємо на увазі відсутність порушень на кшталт плагіату, купівлі робіт, використання та привласнення чужих текстів, списування, хабарництво тощо) допомогло у Вашій професійній кар’єрі? Якщо так, то яким чином?

На мою думку, вибір на користь свідомого навчання – це інвестиція у свій розвиток і конкурентоспроможність на ринку праці.Мені завжди було досить легко зрозуміти, чи я хочу співпрацювати з тими чи іншими організаціями та роботодавцями, залежно від їх ставлення до принципів доброчесності і професійної етики. Етичне середовище є людиноцентричним, і набагато краще сприяє реалізації талантів кожного зі співробітників; створює прозорі правила взаємодії, доброзичливу колегіальну атмосферу. У такому середовищі важко опинитися і ще важче втриматися без навичок професійної етики, яка ґрунтується на загальновідомих принципах порядності і доброчесності.

– Чи були на Вашому досвіді ефективні засоби покарання за недоброчесність під час навчання? Які пропозиції Ви маєте щодо покращення дієвості системи покарань?

Мені не подобається термін “покарання” по відношенню до учасників академічного процесу. Тут скоріше має йтися про правовi наслідки свідомих вчинків повнолітніх людей. Культура академічної доброчесності тримається як на престижі її дотримання, так і на справедливих наслідках її порушення.На жаль, я не пам’ятаю випадків, щоби когось із викладачів звільняли, а студентів відраховували за хабарництво, привласнення або продаж чужих текстів під виглядом самостійних наукових робіт. Якщо несамостійну роботу студента можна кваліфікувати як плагіат, – як мінімум, така робота має бути оцінена в “0” балів. У разі повторних випадків плагіату, наслідком може бути незадовільна оцінка з усього навчального курсу чи навіть відрахування.

Важливо, щоби ці заходи були прозорими, справедливими і заохочували дотримання принципів доброчесності, не принижуючи гідності ані порушників, ані інших учасників навчального процесу.

– На Вашу думку, чи можна виправдати недоброчесність прагненням досягти кращого і швидшого результату?

Це питання для мене абсолютно рівнозначне питанню про допінг у спортивних змаганнях. Крім того, такий підхід ставить під сумнів розуміння його учасниками мети і цінності навчального процесу – як часу, ресурсів і коштів спрямованих саме на розкриття власних творчих здібностей і вироблення професійних навичок . Приниження себе та інших підробками, чи-то “фейками”, – це насамперед крадіжка в себе можливостей ставати краще.– Чи сприятиме створення різноманітних освітніх систем, програм, кодексів щодо забезпечення академічної доброчесності її дієвій реалізації серед студентів? Чи зможуть вони, все-таки, ефективно вплинути та змінити їхні етичні цінності?Це питання створення відповідної культури. Засвоєння нових норм і правил потребує як заохочення та престижу їх дотримання, так і ефективної і наочної протидії їх порушенню. “Старі звички вмирають важко”. Тому це не відбудеться швидко. Але навчальний процес сам по собі спрямований на відкритість до нового знання і засвоєння нових навичок, що надає підстави для оптимізму. На мою думку, основною рушійною силою тут будуть не стільки концепції та кодекси, скільки легітимізація нових правил, керована здоровим глуздом, справедливістю та позбавлена надмірної забюрократизованості.

– Якби під час проходження співбесіди на посаду, яку наразі обіймаєте Ви, роботодавець дізнався про те, що аплікант порушував принципи академічної доброчесності у минулому, якою була би ймовірність того, що він отримає цю посаду?

Залежить від характеру порушень, але в цілому – невисокою. Крім того, репутаційні втрати могли би негативно вплинути на подальшу кар’єру апліканта .-Як Ви вважаєте: чи сучасний висококонкурентний ринок праці актуалізує потребу у дотриманні вимог академічної доброчесності серед майбутніх професіоналів? Поясніть свою відповідь.

Ринок праці в Україні дуже неоднорідний, тому – як не прикро – далеко не всі роботодавці звертають увагу на академічну доброчесність. Водночас є чималий запит серед роботодавців на західні стандарти освіти, де доброчесність є одним із ключових критеріїв. І цей запит із часом лише зростатиме.

Крім того, студенти, що бажають продовжити навчання закордоном мають усвідомлювати, що всі західні академічні програми побудовані на високих стандартах академічної етики – дотримання якої буде вагомою передумоваю не лише вступу, але й закінчення такої програми.

-Якими були би Ваші поради сучасному поколінню студентів у конструюванні їх підходів до навчання? На чому варто сконцентруватись, як вибудувати пріоритети тощо?

Задавайте собі чесні питання про власні очікування від навчання. Цінуйте свій час і ресурси: ви навчаєтеся ні для кого іншого, крім себе. Первинним є ваш особистий результат у порівнянні із собою вчорашнім, і заради себе завтрашнього.

Будьте сміливими та ініціативними! Беріть на себе відповідальність за реалізацію власних мрій і очікувань. Читайте якомога бiльше першоджерел i складайте власну думку про них. Перекази часто дуже далекi вiд оригiналу. Крiм того, першоджерела цiкавiшi. Шукайте можливості стажування, отримуйте якомога більше практичного досвіду під час навчання. Знайомтесь з новими людьми – це найкращий час сформувати коло друзів, однодумців і професійних контактів. Шукайте наставників, чий приклад хотіли би наслідувати; звертайтеся за порадою до авторитетів у вашій галузі – це завжди вулиця із двостороннім рухом, тому проявляйте ініціативу. Західна академічна спільнота є дуже відкритою, і професори зі світовим ім’ям зазвичай охоче відповідають на добре обмірковані запити від студентів.