Опитування про рівень обізнаності учнів та студентів із проблематикою академічної доброчесності та статтю за його результатами підготувала інтернка Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP Анна Зоренко (КНЛУ) у рамках стажування в Американських Радах з міжнародної освіти «One Day at Work».

«Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень», – знаходимо у Законі України про «Освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, стаття 42 “Академічна доброчесність”. Іншими словами, під академічною доброчесністю ми розуміємо правила, яких людина повинна дотримуватися під час створення власних проектів, якщо вона користується допоміжною інформацією (зокрема не включати до свого проекту чужі роботи без посилання на них). У більшості випадків це стосується учнів або студентів, тому що учні в школах готують письмові роботи на різні теми, а студенти в університетах – реферати, курсові та дипломні роботи.

З часу набрання чинності нового «Закону про Освіту», академічна доброчесність стає невід’ємної частиною освітнього процесу, а її порушення – загрозою для кожного студента. За недотримання доброчесних принципів навчання, здобувачі освіти можуть бути притягнені до повторного проходження оцінювання чи курсу, та навіть відрахування. Та чи відомо це самим студентам? Щоб дізнатися рівень їхньої обізнаності щодо правил академічної доброчесності, академічної етики та розуміння цінності навчання, ми вирішили здійснити опитування, і отримали цікаві та пізнавальні результати.

В анкетуванні взяли участь 23 учасники – учні старших класів та студенти. Результати показали, що лише 35% опитуваних знають, що таке “академічна доброчесність”, і дізналися про це поняття з Інтернету, в університеті, від інших студентів. Більшість, а саме 65% студентів, зізналися, що ніколи не чули про цей термін; проте на питання “Як Ви вважаєте, що таке академічна доброчесність?” майже всі відповіли досить влучно та обширно: «… це дії, спрямовані на підтвердження довіри до академічної успішності студенти та його наукових досягнень»; «…дотримання правил та принципів університету»; «…чесність при навчанні, сумління»; «…виховання дітей у навчальних закладах, щодо чесності в навчанні, щодо формування своєї власної думки , щодо відстоювання своїх прав»; «…Моральні принципи, якими керуються учні під час навчання» тощо. Все ж, лише 17% опитуваних знали, що у Законі “Про освіту” є окрема стаття про академічну доброчесність.

Погодьтеся, що важливо не тільки відстежувати, чи застосовуються покарання щодо правопорушників, а й проводити кампанії серед школярів, щоб покращити їх знання на цю тему, і щоб в майбутньому вони перенесли свої шкільні знання та здорові навички навчання в університети. На запитання, чи потрібно поглиблювати знання громадян щодо академічної доброчесності і чому, 87% учасників опитування відповіли, що «це варто робити, оскільки зараз мало людей знають про це»; «термін потрібно популяризувати, оскільки країна рухається вперед, і освіта є основним рушієм розвитку змін» тощо. 78% респондентів вважають, що проведення тренінгів або лекцій на тему академічної доброчесності може бути корисним для сучасної молоді, хоча 22% опитуваних мають протилежну думку, вважаючи, що таку інформацію поширювати не потрібно.

Вражаючою є кількість студентів, які вдавалися до недоброчесних практик у навчанні. 96% опитаних зізналися, що вони списували під час навчання. Причинами називали різне: «не цікавий чи не потрібний предмет»; не були достатньо обізнаними в предметі, проте не хотіли отримувати погану оцінку; «так легше, ніж вивчити матеріал самому». Проте основною причиною, все ж, залишається занадто великий обсяг інформації. Студенти наполягають, що їм складно засвоїти матеріал, адже його надміру, він накопичується, а часу на опрацювання – мало.

Відповіді на запитання “Чому учні/студенти вдаються до списування в учбових закладах?” були майже однаковими. Відповідь “лінь” обрала переважна більшість, проте на другому місці стоять одразу дві причини: брак часу та велике інформаційне навантаження. Потрібно проаналізувати та запам’ятати велику кількість інформації за досить короткий час з багатьох дисциплін. Також причинами списування були: страх, що отримаєш погану оцінку; невпевненість у своїх знаннях, а також те, що списування стало настільки звичною справою, що викладачі знають про це, проте нічого не роблять для боротьби зі студентами, які звикли списувати.

Опитані учні старших класів/студенти зізналися, що якби у них була можливість обирати предмети, які їм справді цікаво вчити, вони б менше списували, адже були б зацікавленні у вивченні тієї чи іншої дисципліни.

Думки опитаних щодо того, до чого може привести недоброчесність, розділилися. Одні стверджують, що це «ні до чого не приведе, тому що всі звикли жити так, і всім все одно, чи хтось плагіатить роботу іншої людини, чи ні». Інші надавали докази того, що недоброчесність може «привести до невідповідальності в подальшому, неякісних знань, відсутності власної думки, недостатніх знань, до виключення з університету і, звісно ж, нечесно отриманих відзнак, а в майбутньому – і посад».

Не може не тішити, що сучасні учні/студенти розуміють, що  обізнаність щодо академічної доброчесності – це корисно, тож інформація про неї повинна поширюватися швидше. Із відповідей опитуваних можна робити висновки, що потрібно оперативно вжити заходів, аби виправити ситуацію в системі сучасної освіти, щоб люди були більш впевнені в собі та навіть не задумувались про те, щоб копіювати чиїсь роботи чи фальсифікувати певні факти для полегшення власного життя. Кожен  повинен показувати власну позицію, вміти аргументовано відстоювати точку зору. Впевненість в собі може допомогти в майбутньому, адже учні/студенти матимуть більше довіри з боку викладачів, тому що будуть впевнені в тому, що вони отримають справедливу оцінку за власні знання та старання.

Підсумовуючи, варто наголосити, що академічна доброчесність, чесне здобуття якісної освіти є ключем до успіху нашої країни, а молодь готова зробити крок на зустріч змінам і почуватися більш комфортно, висловлюючи власну думку, здобуваючи якісну освіту та будуючи кар’єру, покладаючись на власні сили.