В рамках VII Львівського міжнародного бібліотечного форуму, який проходить з 14 по 17 вересня 2016 року, відбулася сесія, присвячена темі «Академічна доброчесність: сутність, глобальний контекст і національна потреба».

Захід почався з презентації книги «Академічна чесність як основа сталого розвитку університету», виданої в рамках Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP. Співредактор книги, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков назвав ситуацію в українській вищій школі критичною, охарактеризувавши її як «балансування на краю прірви». Для того, щоб це змінити і успішно розвиватися далі, потрібно, насамперед, в межах академічної спільноти визначитися з основними принципами, «що таке добре і що таке погано».

 

Один із авторів книги, перший проректор Українського католицького університету Тарас Добко, говорячи про академічну доброчесність, навів цитату «Закони без звичаїв не діють». Для того, щоб основні принципи дотримання чесності в академічному процесі стали справді усталеними нормами, потрібна довга і кропітка робота як з формування правил, так і зі зміни всієї академічної культури.

 

Координатор Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні Тарас Тимочко розповів про конкретні кроки, направлені на подолання низької мотивації студентів та студентської необізнаності із правилами написання академічних робіт. Так, в рамках SAIUP Проекту, буде розроблений і впроваджений модульний курс з академічного письма, різні компоненти якого, залежно від конкретних потреб студентів, зможуть впроваджувати зацікавлені університети. Також здійснюватиметься робота з впровадження норми Закону «Про вищу освіту», згідно якої до 25% дисциплін, які вивчають студенти, мають бути вибірковими, тобто їх повинні обирати самі студенти. Вибірковість дисциплін є важливою для підвищення мотивації студентів та відповідального підходу до свого навчання і планування своєї освітньої траєкторії.

Загалом на важливості мотивації наголосили всі спікери заходу. Заступик декана з міжнародного співробітництва Харківського національного університету імені Каразіна та авторка дослідження студентської поведінки Ольга Гужва, розповідаючи про дослідження, зауважила, що списують до 90% студентів, тому що не розуміють, для чого вони навчаються, були недостатньо вмотивовані при вступі, не бачать різниці між отриманими балами та знаннями, а – головне – звикли до цього ще в школі. Ольга Гужва назвала це «момент транзитивності», коли нечесні або некоректні методи навчання (списування, плагіювання, привласнення чужих думок та робіт, несамостійне виконання завдань) практикуються, починаючи з молодшої школи, і до моменту вступу в університет вже є усталеними та переносяться в університетське навчання.

 

Віце-президент Української бібліотечної асоціації, координатор Американських центрів Посольства США в Україні Валентина Пашкова відзначила важливу роль бібліотек, які можуть стати потужним ресурсом у зміні академічної культури – як шкільної, так і університетської. Для цього, за її словами, необхідно змінити ментальність самих бібліотекарів, і в першу чергу тих, які працюють зі школярами.

 

Академічна недоброчесність – не є виключно українською проблемою. З порушеннями академічної етики стикаються в багатьох країнах, на сьогодні це є проблемою міжнародною і світова академічна спільнота постійно розробляє механізми боротьби та запобігання порушенням. Важливо не втрачати час і не робити вигляд, що проблем не існує – важливо озвучувати питання академічної доброчесності та працювати над її забезпеченням.

За матеріалами SAIUP.