Для кого з нас не є знайомою ситуація, коли в останню ніч перед іспитом ми намагаємося осилити/прочитати/запам’ятати великий обсяг тексту? Або ж підкреслюємо жовтим маркером таку кількість речень, що потім у тексті виділеними виглядають, швидше, не підкреслені речення? Чи допоможе це скласти нам іспит? Цілком можливо, що так, кажуть науковці. Чи запам’ятаємо ми цю інформацію надовго і чи буде таке навчання ефективним? Однозначно, ні.

Команда з п’яти провідних психологів з Асоціації психологічний наук, на чолі з професором Кентського Університету Джоном Данлоскі, провела масштабне дослідження, визначивши, які навчальні практики є ефективними в процесі засвоєння нового матеріалу, а які – ні.

TIME надрукував статтю, в якій наводяться основні результати дослідження, а саме – які методи навчання є найефективнішими, а які – просто марнуванням часу.

Як з”ясувалося, найпоширеніші практики – механічне зазубрювання, переписування та підкреслення у тексті були визнаними такими, що є практично марними зусиллями. Виділення тексту олівцем чи фломастером може, навіть, навпаки – збити з пантелику в процесі засвоєння нового матеріалу, оскільки формує хибні зв’язки між словами, реченням та значеннями у тексті. Переписування і конспектування – може мати місце, якщо робити це критично і з осмисленням, але воно також не є ефективним.

Найефективніші прийоми під час навчання вимагають – сюрприз! Сюрприз! – часу та практики. Таких прийомів усього два:

  • Ефективний розподіл (Distributed practice) – мова йде, насамперед, про час – саме його необхідно ефективно розподілити. На прикладі все дуже просто: 4 години навчання, розділені на 4 рази по 1 годині дають незрівнянно кращий результат, ніж 4 години безперервного навчання. Не намагайтеся прочитати чи вивчити все в останній момент! Докладіть зусиль і сплануйте свій час, особливо, якщо матеріалу багато.
  • Практичне тестування (Practice testing) – цей метод можна ще охарактеризувати як «самоперевірка», коли невеликі обсяги вивченого матеріалу регулярно перевіряються самостійно шляхом запитань та відповідей. Класичний приклад застосування цього методу – картки зі словами для вивчення іноземної мови. Науковці радять: для того, щоб цей метод став максимально ефективним, використовувати двосторонні картки – з одного боку має бути запитання, або іноземне слово, або термін, який необхідно вивчити, а з іншого – правильна відповідь, короткий опис терміну чи переклад іноземного слова. Цифрові технології приходять тут на допомогу – зараз вже є мобільні додатки, які допоможуть користувачу сформувати такі картки не в паперовому вигляді, а в електронному – на мобільному пристрої.

Ще 5 методів навчання були охарактеризовані науковцями як «середньо ефективні» – їх ефективність, як було зазначено, може залежати від теми матеріалу, умов навчання та індивідуальних особливостей того, хто навчається. Але, можливо, вони стануть у нагоді:

  • Візуальна уява (Mental imagery) – уявляти картинки, які допомагають візуалізувати текст. Але працюють не з усіма видами навчальних текстів.
  • Пояснювальні запитання (Elaborative interrogation) – вивчаючи новий матеріал, ставити собі прості запитання «Чому так?». Така собі допитлива 4-річна дитина всередині Вас. Але може бути обридливим і не завжди ефективним.
  • Самопояснення (Self-explanation) – пояснення самому собі, або, наприклад, другові чи мамі, як Ви розумієте конкретне поняття або тему.
  • Практика чергування/змішування різних типів проблем ( Interleaved practice). Наприклад, чергування історичних подій при вивченні історії або розв’язання різних типів задач при вивченні математики.
  • Мнемоніка (Mnemonics) – практика запам’ятовування через асоціаціативні уявлення, може застосовуватись при вивченні іноземних мов, коли, наприклад, іноземні слова в уяві асоціюються зі схожими за значеннями або образами словами з рідної мови. Класичний приклад – фраза «Чапля Осінь Жде Завзято Буде Сани Фарбувати», яка допомагає запам’ятати послідовність кольорів веселки за першими літерами кожного слова (Червоний, Оранжевий, Жовтий, Зелений, Блакитний, Синій, Фіолетивий).

Всі ці 5 методів, як зазначають науковці, можуть бути допоміжними, але їх ефективність варіюється від середньої до низької.

Отже, виходить, що чарівних прийомів, як таких, не існує, а основний секрет успішного навчання – планування часу та регулярна практика.

Оригінал статті – http://ideas.time.com/2013/01/09/highlighting-is-a-waste-of-time-the-best-and-worst-learning-techniques/

Дізнатися більше – https://www.youtube.com/watch?v=3d73Qsr-Hm4