Серія семінарів на тему «Система внутрішнього забезпечення якості освіти згідно з європейськими стандартами» відбулася 15-22 травня в чотирьох містах України: Харкові, Києві, Одесі та Львові. Метою заходів було надати інформацію, ресурси і рекомендації для вищих навчальних закладів кожного міста та навколишнього регіону, які б допомогли університету побудувати власну систему забезпечення якості.

Організацію внутрішнього забезпечення якості вимагає від ВНЗ Закон України «Про вищу освіту». Розділ V Закону містить Статтю 16 «Забезпечення якості вищої освіти», згідно з якою «Система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із: 1) системи забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості).

Інтернаціоналізація української вищої освіти, входження українських університетів до загальноєвропейського простору вищої освіти також вимагає від закладів, аби процес забезпечення якості в них був «формалізованим» – створений відповідний підрозділ, дотримані вимоги згідно ряду міжнародних стандартів.

Виклики, пов’язані із побудовою внутрішніх систем забезпечення якості, що постали перед українськими ВНЗ, – не є унікальними. Інші країни постсоціалістичного табору, які вже реформували свої системи вищої освіти, мають подібний досвід і напрацювання та готові ділитися ними. Зокрема, експертну підтримку українським ВНЗ надає Республіка Чехія. Саме чеські експерти провели регіональні семінари в Харкові, Києві, Одесі та Львові, на яких представники українських університетів могли отримати практичні рекомендації: як організувати внутрішнє забезпечення якості в своєму ВНЗ згідно з європейськими вимогами і стандартами та як подолати труднощі перехідного періоду.

 

Для чого потрібна система забезпечення якості в університеті

Протягом тривалого часу вважалося, що якість вищої освіти не потребує додаткових заходів і формальностей, вона є природною та існує апріорі, оскільки вища освіта – це елітна галузь, здатна до самоконтролю і забезпечення високого рівня освіти.

Унікальність чеського досвіду полягає в тому, що в Чеській Республіці період побудови національної системи забезпечення якості вищої освіти припав на момент, коли питаннями забезпечення якості почали перейматися всі європейські країни. Причиною цього стала масовізація вищої освіти – у всіх країнах зростала частка випускників, які вступають до вищих навчальних закладів, як і кількість самих закладів.

Наприкінці 1990-х – початку 2000-х років питання контролю за якістю освіти, надаваної вищими навчальними закладами, постало на порядку денному усіх європейських країн. Стало очевидним, що для того, щоб надавати якісну вищу освіту, недостатньо лише називатися університетом, – необхідно відповідати ряду вимог. Також інтернаціоналізація та зростання міжнародної мобільності студентів і викладачів потребували системи універсальних вимог до навчальних закладів, програм, дипломів і ступенів.

У 2003 міністри освіти країн Болонського процесу попросили Європейську мережу забезпечення якості вищої освіти (ENQA) розробити узгоджений набір стандартів, процедур та рекомендацій для забезпечення якості вищої освіти. Так з’явилися «Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» (European Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area – ESG), прийняті на конференції міністрів країн Болонського процесу в Бергені в 2005 році  та оновлені на конференції в Єревані в 2015 році. «Стандарти і рекомендації», або ESG, складаються з 24 стандартів та мають 3-рівневу структуру:

  • стандарти і рекомендації щодо внутрішнього забезпечення якості – «самооцінка» ВНЗ;
  • стандарти і рекомендації щодо зовнішнього забезпечення якості – як оцінювати ВНЗ акредитаційній комісії;
  • стандарти і рекомендації щодо агенцій із забезпечення якості – яким вимогам повинна відповідати акредитаційна комісія.

Під час семінарів в Україні експерти з Чеської Республіки Владіміра Дворжакова та Іржі Смрчка розповіли про особливості кожного з 10 стандартів ESG, які стосуються внутрішнього забезпечення якості, – не просто формально описали, а навели приклади ситуацій і проблем, пов’язаних із застосуванням ESG на практиці.

 

Умови та середовище, в яких функціонують університети

Важливо пам’ятати, що умови та середовище, в яких функціонує вища освіта ніколи не є і не будуть ідеальними. Часта зміна міністрів і урядів, законодавчі зміни, невизначеність довгострокової перспективи – знайома ситуація для України. Цими ж термінами експерти описували умови, в яких трансформувалася система вищої освіти Чехії. Важливо визнати якість вищої освіти ціллю, яка є незаперечною, і яка приймається усіма учасниками-стейкхолдерами у сфері вищої освіти.

Коли якість освіти є спільною метою для ВНЗ та для національної акредитаційної комісії, тоді труднощі перехідного періоду – наприклад, реформування системи державного замовлення і перехід від планової до більш гнучкої і обґрунтованої системи розподілу бюджетних місць, не є критичними для розвитку вищої освіти.

Чехія також пройшла через період, коли у погоні за державним фінансуванням, університети створювали все більш і більш маркетингово привабливі для абітурієнтів назви навчальних програм – експерти назвали їх «3 М – маркетинг, менеджмент, медіа», жартуючи про можливу універсальну назву найпопулярнішої серед потенційних студентів програми «медійний менеджмент маркетингу» або «маркетинговий медіа-менеджемент». Наприклад, програма «сільське господарство» не виглядала достатньо привабливою для абітурієнтів і її перейменовували в «менеджмент сільського господарства» – зрозуміло, що на якість освіти це жодним чином не впливало.

 

Місія та візія університету

Під час кожного тренінгу увага приділялася місії та плану розвитку (візії) вищого навчального закладу як важливим складовим в процесі налаштування внутрішньої системи забезпечення якості.

Місія і план розвитку університету повинні бути задокументовані та доступні для ознайомлення, наприклад, на сайті. Місія визначає рівень підготовки фахівців у навчальному закладі – бакалаврський, магістерський, докторантський, професійну чи академічну орієнтацію закладу тощо. Наприклад, заклад може визначити, що його місією є якісна підготовка висококваліфікованих бакалаврів певної галузі та зосередити свої зусилля саме на цьому, не витрачаючи їх на  імітацію наукової діяльності чи слабкі PhD програми.

 

Підтримка академічної доброчесності та запобігання проявам академічного шахрайства

Академічна доброчесність – важлива і невід’ємна складова системи забезпечення якості в університеті. Без системної підтримки академічної доброчесності та політики запобігання проявам академічного шахрайства (списуванню, плагіату, корупції) ефективне функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти неможливе.

Підтримка академічної доброчесності в університеті потребує інституціоналізації, а саме: розробки і прийняття етичного кодексу або ж «кодексу честі», формування та роботи етичної комісії, прийняття нормативних документів для запобігання плагіату, списуванню, іншим формам академічного обману. Важливо, щоб ці процеси не відбувалися суто формально, наприклад, розробка етичного кодексу ВНЗ повинна відбуватися за участі студентів і викладачів та враховувати їх інтереси, а процедура прийняття рішень етичною комісією повинна передбачати можливість захисту та апеляції.

 

Внутрішня синергія університету

Коли мова заходить про внутрішньо університетські комунікації та розподіл повноважень всередині навчального закладу – часто можна спостерігати боротьбу за повноваження чи фінансування між факультетами і кафедрами. В той час, як ефективна співпраця університету та його структурних підрозділів також впливає на внутрішнє забезпечення якості освіти.

Те, що розглядається як перерозподіл обмежених ресурсів, може стати потужним ресурсом для розвитку за умов ефективної організації і налаштування системи повноважень та відповідальності разом із прозорим фінансуванням. Наприклад, природничий та суспільствознавчий факультети можуть об’єднати зусилля при проведенні спільних досліджень або при поданні на проектне фінансування від міжнародних донорів. Кафедра англійської мови може налагодити ефективні курси для поліпшення рівня спеціалізованої професійної англійської при вивченні інженерії чи природничих наук.

 

Викладацький склад і «потьомкінські села»

В пункті 1.5 «Стандартів і рекомендацій…» (ESG 1.5) йдеться про вимоги до викладацького складу ВНЗ: «Навчальні заклади повинні пересвідчувати в компетентності своїх викладачів. Вони мають застосовувати справедливі та прозорі процедури набору і розвитку викладацького складу».

Під часу тренінгу експерти наголошували, що якість викладацького складу – особиста відповідальність ВНЗ, і якщо заклад усвідомлює свою місію, а якість освіти є не лише гаслом, а і ціллю, то адміністрація докладатиме всіх зусиль для залучення і утримання хороших спеціалістів.

Якщо ж навчальні заклади підоходять до питання якості викладання суто формально, то вже завданням акредитаційної комісії є перевірка не лише «паперової звітності, скільки докторів і професорів читають лекції», а й того, чи справді зазначені спеціалісти працюють і викладають в конкретному закладів. Як приклад, експерти навели історію, що трапилася в одному чеському приватному навчальному закладі, коли із досвідченими професорами підписали короткостроковий контракт на кілька місяців – лише для того, щоб звітувати про них під час акредитації. По закінченню цього терміну курс читали інші люди, без відповідного досвіду і звань.

 

Студентоцетризм: чи можуть студенти бути залучені до внутрішнього оцінювання якості?

Студенти – важливі та впливові учасники академічного життя. Розвиток взаємоповаги у стосунках учня і викладача суттєво впливає на якість освіти і викладання в університеті.

Зокрема, важливим є зворотній зв’язок під час оцінювання – коли студенти не просто отримують оцінки за виконані завдання, а й розуміють, чому саме такі оцінки, і з чого вони складаються (робота під час семінарів, лекцій, самостійна робота із джерелами, підсумковий тест тощо). Також важливим є наявність «приймальних годин» викладачів – їхня фізична присутність на кафедрі чи в аудиторії в певний час, протягом якого студенти можуть підійти і отримати консультацію з того чи іншого питання стосовно навчання чи виконання робіт.

Тобто студенти отримують зворотній зв’язок від викладача, який, за потреби, супроводжується порадами щодо навчального процесу. Це суттєво впливає на мотивацію студентів до навчання та їхню академічну доброчесність (якщо вони розуміють завдання та фінальний результат – вони менш схильні вдаватися до різних видів академічного шахрайства), що, в свою чергу, також впливає на якість освіти  в університеті.

 

Самооцінка ВНЗ: критичний погляд чи негативна реклама?

Забезпечення відповідності стандартам ESG 1.1 – 1.10 є своєрідним критичним оцінюванням ВНЗ самого себе, своїх сильних і слабких сторін. Проте не завжди університет та адміністрація готові взяти до уваги цю інформацію як об’єктивні і неупереджені дані, на основі яких варто приймати рішення. Часто критика сприймається як негативна реклама, яка ставить під загрозу існування самого навчального закладу.

Експерти радять у таких випадках користуватися документом про місію і бачення довгострокового розвитку університету, щоб критично оцінити виявлені проблеми та можливості їх розв’язання та не змінювати місцями причини і наслідки.

Наприклад, університет, який своєю місією має підготовку якісних випускників рівня «бакалавр», не повинен скаржитися на відсутність PhD програм, т.щ. підготовка докторів філософії не входить до його завдань і ніяк не впливає на підготовку бакалаврів.

 

Політика прозорості

Університет повинен вчасно надавати і оновлювати інформацію про свою діяльність – це також є складовою системи забезпечення якості освіти.

Офіційний сайт ВНЗ є найважливішою складовою політики прозорості.

Важливо, щоб офіційний сайт надавав справді суттєву інформацію – зокрема, про програми, які пропонуються, їх опис, про критерії відбору на ці програмі, очікувані навчальні результати і кваліфікації, застосовувані процедури викладання, навчання і оцінювання, показники успішності, навчальні можливості, доступні студентам, зокрема і щодо академічної мобільності, інформацію про працевлаштування випускників тощо.

Сайт повинен бути інформативним і містити підтверджені дані, а не лише красиві фото щасливих студентів чи активного студентського життя. Інформація, яка надається на офіційному сайті ВНЗ, повинна бути дружньою (user friendly) і корисною для користувачів.

 

Загалом рекомендації, надані чеськими експертами під час семінарів, були практичними і чітко відповідали структурі «Стандартів і рекомендацій…» ESG. Самі експерти мають значний професійний досвід у сфері акредитації і забезпечення якості вищої освіти, зокрема, в Акредитаційній комісії Республіки Чехія та реорганізованому Національному акредитаційному бюро вищої освіти Республіки Чехія.


Резюме експертів:

Професор Владіміра Дворжакова  – протягом 2006-2016 років очолювала Акредитаційну комісію Республіки Чехія. Зараз викладає політичні науки в Університеті Економіки в Празі.

Доктор Іржі Смрчка – протягом 2008-2016 років працював на посаді генерального секретаря Акредитаційної комісії Республіки Чехія. Зараз очолює департамент Національного акредитаційного Бюро вищої освіти Республіки Чехія.


Регіональні семінари «Система внутрішнього забезпечення якості освіти згідно з європейськими стандартами» були організовані Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Чеської агенції розвитку та Посольства Республіки Чехія.

 Американські Ради з міжнародної освіти висловлюють подяку університетам за допомогу в організації та проведенні регіональних семінарів «Система внутрішнього забезпечення якості освіти згідно з європейськими стандартами»:

 

 

Корисні ресурси:

Рекомендації ESG українською мовою

Презентаційні матеріали, люб’язно надані чеською стороною, які є вільними для використання