21 березня у приміщенні Українського кризового медіа центру відбулась презентація результатів дослідження «Академічна доброчесність: стан та фактори впливу»

Дослідження було проведено в листопаді-грудні 2016 року Аналітичним центром CEDOS спільно з Gfk Ukraine в рамках Проекту сприяння академічній доброчесності в України (SAIUP), за підтримки Посольства США в Україні. .

Мета: Опитування проводилось з метою встановити думку студентів щодо рівня поширеності проявів академічної недоброчесності та сили чинників, які можуть впливати на цей рівень.

Вибірка дослідження: 3000 студентів I-IV років навчання у 10 ВНЗ учасниках Проекту(300 респондентів у кожному).

Метод: особисте інтерв′ю методом CAPI (Computer-assisted personal interviewing).

Тривалість інтерв′ю: близько 15 хвилин.

Університети-учасники Проекту:

  1. Донецький національний університет імені Василя Стуса
  2. Запорізький національний університет
  3. Ізмаїльський державний гуманітарний університет
  4. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  5. Луцький національний технічний університет
  6. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
  7. Сумський державний університет
  8. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського
  9. Тернопільський національний економічний університет
  10. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Детальніше про Проект сприяння академічній доброчесності – SAIUP: www.saiup.org.ua

Дослідження проливає світло на чинники, які провокують академічні порушення. Для деяких університетів це переважно умови навчання, для інших – низька мотивація студентів. Часто ці чинники впливають разом.

Результати показали наступне. У деяких вишах 30-40% студентів незадоволені станом матеріальної бази. Залежно від університету від 10 до 50% студентів купують ті чи інші витратні матеріли за власний кошт. В окремих університетах 20-30% студентів мають проблеми із організацією освітнього процесу. Вони часто не розуміють завдань, які дають їм викладачі, а також не розуміють, як викладачі оцінюють виконання цих завдань. У цих же університетах викладачі рідко обговорюють зі студентами результати їх робіт. Також від 13 до 32% студентів залежно від університету відволікаються на роботу під час навчання. Сама по собі робота під час навчання може мати досить позитивний вплив, проте більшість цих студентів не працює за спеціальністю та не застосовує на роботі здобуті під час навчання знання. Тому робота часто заважає навчанню.

Окрім умов навчання, дослідження показало, що причиною академічних порушень є власне небажання навчатись самих студентів. У деяких університетах понад 20-30% студентів обрали свій університет та спеціальність просто тому що проходили там на бюджет. Зрештою саме через хибний вибір на етапі вступу 5-27% студентів залежно від університету не обрали би свою спеціальність зараз, якби мали таку можливість.

Самі студенти виправдовують академічні порушення більше умовами навчання, ніж власним небажанням вчитись. На їхню думку, розуміння того, що здобутi знання не згодяться у майбутньому, найчастіше є причиною академічних порушень. Трохи менше згадували роботу під час навчання та неможливість обирати вибіркові дисципліни. Цікаво, що лише 5-24% студентів вважають можливість заплатити за оцінку причиною академічних порушень.

Детальні результати дослідження доступні за посиланням (таблиці): http://bit.ly/2nVu7K6

Презентація результатів – інфографіка (Аналітичний центр CEDOS): http://bit.ly/2ncu6mC